середа, 12 червня 2013 р.

Т 90


Т-90 «Володимир» — сучасний російський основний бойовий танк.

Створений в кінці 1980 — початку 1990-х років як модернізація танка Т-72Б, під індексом Т-72БМ, але був в 1992 році принятий на озброєння вже під індексом Т-90. Індекс Т-90 був присвоєний машині за особистим розпорядженням Президента Російської Федерації. Малосерійне виробництво танків було почате в тому ж році, разом на 2010 рік на озброєнні Російської армії знаходилось за різними данимм від 250 до 500[4] Т-90. В 2008—2009 роках згідно з контрактом поставлялось по 63 танків щорічно. У 2010 році було заплановано виробництво за різними даними від 63 до 261 танків. Крім цього, починаючи з 2000 року, почались поставки в Індію, а з 2010 і ліцензійне виробництво танку на заводах Індії. В планах довести число танків цього типу в індійській армії до 1657. Також в 2006—2008 роках були підписані контракти на поставки танка в ряд інших держав, Алжир і Саудівську Аравію. Вартість нового Т-90 за угодою на постачання російській армії становить 70 мільйонів рублів за одиницю станом на 2010 рік; в березні 2011 року була названа інша вартість — 118 млн.
Т-90М — новітня модифікація Т-90, робота над якою була розпочата за ініціативою УКБТМ в 2004 році за темою ОКР «Прорив». Вперше експортна версія цієї модифікації танка по найменуванням Т-90МС була представлена ​​публіці 9 вересня 2011 на полігоні «Старатель» в Нижньому Тагілі в рамках VIII міжнародної виставки озброєнь REA-2011. Основними особливостями модернізації танка стала заміна старої вежі на новий бойовий модуль, який оснащується вдосконаленою СУО «Калина» з інтегрованою бойової інформаційно-керуючої системою тактичної ланки, новий автомат заряджання і модернізована гармата 2А46М-5, а також дистанційно керована зенітна установка «УДП Т05БВ-1». Встановлено ДЗ «Релікт» замість «Контакт-V».
Особливу увагу було приділено поліпшенню можливостей командира з пошуку цілей та управління вогнем озброєння однаково ефективно вдень і вночі. Вперше в російському основному танку застосовано управління на основі штурвала і система автоматичного перемикання передач з можливістю переходу на ручну. Немеханізований боєкомплект винесений за межі населеного простору, що підвищило живучість екіпажу. Для поліпшення рухливості і маневреності на модернізованому танку встановлено новий комбінований нічний прилад бачення водія і телекамера заднього огляду.
Маса нової версії, у порівнянні з базовою моделлю, збільшена на півтори тонни і становить 48 т, що як і раніше значно менше, ніж, наприклад, маса американських і німецьких аналогів. На танк встановлюється моноблочна силова установка В-93 потужністю 1130 л. с., розроблена на базі В-92С2Ф2. Прибрано антинейтрони надбій і замінений на вогнестійкий протиосколкові матеріал типу кевлар, а також поліпшена система пожежогасіння. Вогнева міць, захищеність і рухливість танка помітно покращилися, габарити танка не збільшилися і за масою він продовжує залишатися в класі до 50 т.


Т-90С — експортний варіант Т-90.
Основний напрямок модернізації — це нова вежа, яка оснащується вдосконаленою системою управління вогнем, автоматом заряджання і гарматою, а також додатковим дистанційно керованим кулеметним озброєнням і захистом. Особливу увагу приділено підвищенню можливостей командира з тактичного управління танком і підрозділом, пошуку цілей та управління вогнем основного озброєння в усіх видах бою однаково ефективно вдень і вночі. Програмно-технічний комплекс дає командиру найповнішу картину бою.
Істотно поліпшена керованість танка за рахунок впровадження автоматичного перемикання передач і приводу повороту від штурвала. Встановлений потужніший основний двигун. Є додатковий енергоагрегат, який дозволяє забезпечити електропостачання танка на стоянці. При цьому габарити машини не збільшилися, а за масою вона продовжує залишатися в класі 50 т.
  • Т-90 — перша серійна модифікація.
  • Т-90К — командирський варіант Т-90, з додатковим зв'язковим (радіостанція Р-163-50К) і навігаційним устаткуванням (ТНА-4-3).
  • Т-90А — модифікація Т-90, з двигуном В-92С2 потужністю 1000 л. с., поліпшеним тепловізійним обладнанням, встановлена ​​зварена башта з динамічним захистом проти бронебійного підкаліберного снаряда.
  • Т-90АК — командирський варіант Т-90А, з додатковим зв'язковим і навігаційним устаткуванням.
  • Т-90А1 — серійна модифікація Т-90А з тепловізійним комплексом «Есса», поліпшеним автоматом заряджання, збільшеним на 100 літрів заброньованим обсягом, і захистом паливних баків. Випускається з 2006 року.
  • Т-90СК — командирський варіант Т-90С, з додатковим зв'язковим і навігаційним устаткуванням.
  • Т-90СА — експортний варіант Т-90А, з системою охолодження апаратури нічного бачення і доопрацьованою системою виявлення лазерного випромінювання.
  • Т-90СКА — командирський варіант Т-90СА, з додатковим зв'язковим і навігаційним устаткуванням.

Челленджер 2

Челленджер 2
(англ. Challenger 2) — основний бойовий танк сухопутних військ Великобританії. Також перебуває на озброєнні в Омані.
Британія замовила 127 танків «Челленджер 2» в 1991 році і ще 259 в 1994 році. Оман замовив 18 танків в 1993 році і ще 20 в листопаді 1997 року. «Челленджер 2» надійшов на озброєння британської армії в 1998 році, остання машина надійшла у війська в 2002 році. Очікується експлуатація танків цієї моделі аж до 2035 року.

Танки «Челленджер 2» застосовувалися для ведення бойових дій в Боснії, Косово і Іраку (з 2003 року по 1 вересня 2010 року). У травні 2009 року BAE Systems оголосила, що згортає виробництво танків даної моделі у зв'язку з відсутністю оборонного замовлення з боку уряду Великобританії.
Основний бойовий танк «Челленджер 2» випускався британською компанією «Віккерс Дефенс Сістемс» (нині є частиною компанії BAE Systems). Він є третім танком, що носять ім'я «Челленджер». Першим був «Челленджер А30» — варіант танку «Кромвель», оснащений 76,2-мм гарматою. Другим був «Челленджер» — основний бойовий танк Великобританії початку 1980-х — середини 1990-х років, який брав участь у війні в Перській затоці. Хоча «Челленджер 2» був розроблений на основі «Челленджер», новий танк відрізняється від більш ранньої моделі абсолютно новим дизайном: всього 5% деталей є загальними для обох моделей. На даний момент «Челленджер 2» замінив попередню модель на озброєнні британської армії.
Компанія «Віккерс Дефенс Сістемс» почала розробку наступника танка «Челленджер» в якості приватної ініціативи в 1986 році. У світлі вимог Генерального штабу про танк нового покоління, компанія відкрито заявила Міністерству оборони про свої розробки. У 1988 році був укладений контракт в 90 мільйонів фунтів на виробництво дев'яти дослідних машин до 1989 року. У червні 1991 року, після тривалого порівняння зі зразками інших виробників (серед можливих кандидатів були «Абрамс» М1А2, «Леклерк» і «Леопард 2»), Міністерство оборони вирішило прийняти танк «Челленджер 2» на озброєння. Виробництво почалось в 1993 році на двох основних заводах: в Ньюкаслі і Лідсі. Всього в проекті було задіяно близько 250 фірм. Перші машини почали надходити в липні 1994 року.
Танк «Челленджер 2» успішно пройшов випробування на надійність, проведені в 1994 році; три машини перевірялися протягом 285 днів випробувань, на яких симулювалися бойові умови. Кожен з цих днів включав в себе:
27 км їзди по дорозі
33 км їзди поза дороги
34 постріли з основного знаряддя
1000 пострілів з кулемета калібру 7,62-мм
10 год простою двигуна
3,5 год роботи двигуна
На випробуваннях було доведено, що новий танк повністю відповідає всім вимогам, що пред'являються військовими.



Челленджер 2» оснащений 120-мм нарізною гарматою L30A1 — наступницею гармат, стоять на танках «Чифтен» і «Челленджер». Ця гармата, відлита методом електрошлакового переплаву, є єдиною нарізний гарматою цього калібру, використовуваної НАТО. Канал гармати хромований, знаряддя покрито термоізоляційним кожухом. Гармата стабілізована у двох площинах, приводи її наведення повністю електричні. Боєкомплект головного знаряддя становить 52 пострілу.
Зліва від основного знаряддя встановлено спарений з гарматою 7,62 мм кулемет L94A1. Біля командирського люка на вежі встановлений 7,62-мм кулемет L37A2, службовець, в основному, для протиповітряної оборони. Боєзапас кулемета — 4000 патронів калібру 7,62-мм.
Цифрова система управління вогнем, розроблена фірмою «Дженерал Дайнамікс», включає в себе 32-бітний процесор і шину даних Mil Std 1553, вперше встановлену на англійській броньованої машині.
Челленджер 2» є одним з найбільш важкоброньованих західних танків: і башта, і його корпус прикриті бронею «Чобхем» другого покоління під кодовою назвою «Дорчестер», всі відомості про яку досі засекречені. Опціонально установка модулів динамічного захисту ROMOR по бортах корпусу і (у версії «Челленджер-Пісфайтер») башти в поєднанні з гратчастими екранами. Комплекс захисту від біологічної та хімічної зброї знаходиться всередині башти. Спереду, по обидва боки вежі знаходяться по п'ять перезаряджаються установок, що вистрілюють димові гранати. «Челленджер 2» також може створити навколо себе димову завісу, впорскуючи солярку в вихлопні отвори. Танк має велику ослабленою зоною в фронтальній проекції у вигляді НЛД (нижньої лобової деталі) танка, яка не має комбінованого бронювання, тобто є листом звичайної стали приблизно 80-100 мм товщини. Однак на типових дистанціях бою НЛД важко вразити завдяки екрану місцевості, крім того, передбачена установка противокумулятивного динамічного захисту ROMOR, що багато в чому компенсує її слабкість.


Леопард 2

Leopard 2 (Леопард 2)








 основний бойовий танк створений німецьким підприємством Краус-Мафай, (тепер Krauss-Maffei Wegmann, KMW). Леопард 2 став наступником успішної розробки тієї ж фірми — основнго бойового танку Леопард 1.
Виробинцтво Леопард 2 розпочалось в 1979 році, взятий на озброєння збройних сил Австрії, Канади, Чилі, Данії, Фінляндії, Німеччини, Греції, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Португалії, Сингапуру, Швейцарії, Швеції, Іспанії та Туреччини. Всього було випущено 3200 одиниць машини.

В червні 2010 року KMW представила модифікацію Leopard 2 A7+. Нова модель пройшла випробування та взята на озброєння збройними силами Німеччини. Основними нововведеннями стали модульна система захисту, поліпшена живучість та маневреність.
В липні 2011 року німецька рада безпеки схвалила контракт на поставку близько 200 одиниць Leopard 2 A7+ Саудівській Аравії.

Бундесвер мав на озброєнні в 1990 році 2125 машин Леопард 2, але до 2008 їхня кількість була скорочена до 350 одиниць. Програмою подальшого переозброєння передбачено скоротити їхню кількість до 225 Модифікація А6 з довшою гарматою взята на озброєння в 2001 році.

Тип:основний бойовий танк
Походження:Німеччина Західна Німеччина
Історія служби
ВійниБоснійська війна
Війна в Афганістані
Характеристики
Маса62 т (A6)
Бронякомпозитний захист 3 покоління, додатковий модульний захист
Тип і модельдвигунаMTU MB 873 12-циліндровий дизель
Швидкість68-72 км/год
Потужністьбл. 17.8 кВт/т (24.2 к.с./т) (залежить від модифікації)
Потужність двигуна1103 кВт (1500 к. с.)
Запас ходубл. 500 км[1]
Пересічна місцевість: бл. 161 км[2]
Основне озброєння120 мм гладкоствольна гармата
42 постріли
Додаткове озброєння2 × 7.62 мм MG-3
4750 набої
Довжина7.72 м (без гармати)
Ширина3.76 м
Висота3.03 м (кришка PERI)
Стрільців4 (командир, водій, наводчик, радист/заряджаючий)